Справжнє богослов’я неможливе без духовного життя. Папа Франциск прийняв спільноти
Папських Григоріянського Університету, Біблійного та Східного Інститутів
Важливість зв’язку між навчанням та духовним життям підкреслив Папа Франциск, приймаючи
у четвер, 10 квітня 2014 р., в залі Павла VI у Ватикані керівництво, викладачів, працівників
та студентів Папського Григоріянського Університету, Папського Біблійного Інституту
та Папського Східного Інституту – трьох наукових інституцій в Римі, які діють під
проводом Товариства Ісусового – чернечої родини, вихідцем з якої є також теперішній
Наступник святого Петра. Зазначимо, що в цих папських вузах здобувають освіту численні
студенти з України, які також були присутні на цій зустрічі зі Святішим Отцем.Першим аспектом, на який звернув увагу Папа, промовляючи до зібраних у залі Павла VI, є важливість цінувати місце, де здійснюють свою діяльність як викладачі, так і студенти, тобто Вічне Місто та Церкву Риму. «Тут, – зауважив він, –є і минуле, і теперішність. Тут – коріння віри: пам’ять про апостолів та мучеників, але також – церковне “сьогодні”, актуальний шлях тієї Церкви, яка головує у любові, служінні єдності та у вселенськості. І цього не можна не брати до уваги».
Але, одночасно, одним із неоціненних скарбів римських інституцій, за словами Святішого Отця, є те, що прибуваючи сюди з різних країн, викладачі і студенти приносять з собою «різноманітність своїх Церков і своїх культур», що дає «цінну нагоду для зростання у вірі та для відкритості умів і сердець на горизонти католицькості».
«Іншим аспектом, яким я хотів поділитися з вами, – вів далі Папа – є взаємини між навчанням та духовним життям. Ваші інтелектуальні зусилля, в навчанні та дослідженнях, чи в ширшому формуванні, будуть настільки плідними та ефективними, наскільки надихатимуться любов’ю до Христа і до Церкви, наскільки постійнішим та гармонійнішим буде зв’язок між навчання та молитвою».
За словами Наступника святого Петра, одним з викликів нашого часу є вміти передавати знання, супроводжуючи його ключем до життєвого розуміння, а не просто, як набір непов’язаних між собою відомостей. Існує необхідність у «справжній євангельській герменевтиці», щоб краще зрозуміти життя, світ і людину. «Філософія та теологія дають змогу здобути переконання, які структуризують та скріплюють розум і просвітлюють волю, але все це буде плідним лише тоді, коли це здійснювати з відкритим мисленням та навколішках», – зауважив Святіший Отець, додаючи, що «богослов, який не молиться і не адорує Бога» потопає «у найогиднішій самозакоханості».
Далі Глава Католицької Церкви пригадав, що цілі навчання у кожному Папському університеті, є церковними. «Дослідження та навчання повинні інтегруватися з особистим та спільнотним життям, з місійним зобов’язанням, з братньою любов’ю та взаємоділенням з бідними, з дбанням про внутрішнє життя та взаємини з Господом Богом. Ваші інститути, – підкреслив Святіший Отець, – не є верстатами з виробництва богословів та філософів, вони є спільнотами, в яких зростається, а зростання відбувається в родині».
| All the contents on this site are copyrighted ©. |