Справжнє богослов’я неможливе без духовного життя. Папа Франциск прийняв спільноти
Папських Григоріянського Університету, Біблійного та Східного Інститутів
Важливість зв’язку між навчанням та духовним життям підкреслив Папа Франциск, приймаючи
у четвер, 10 квітня 2014 р., в залі Павла VI у Ватикані керівництво, викладачів, працівників
та студентів Папського Григоріянського Університету, Папського Біблійного Інституту
та Папського Східного Інституту – трьох наукових інституцій в Римі, які діють під
проводом Товариства Ісусового – чернечої родини, вихідцем з якої є також теперішній
Наступник святого Петра. Зазначимо, що в цих папських вузах здобувають освіту численні
студенти з України, які також були присутні на цій зустрічі зі Святішим Отцем.
Першим
аспектом, на який звернув увагу Папа, промовляючи до зібраних у залі Павла VI, є важливість
цінувати місце, де здійснюють свою діяльність як викладачі, так і студенти, тобто
Вічне Місто та Церкву Риму. «Тут, – зауважив він, –є і минуле, і теперішність. Тут
– коріння віри: пам’ять про апостолів та мучеників, але також – церковне “сьогодні”,
актуальний шлях тієї Церкви, яка головує у любові, служінні єдності та у вселенськості.
І цього не можна не брати до уваги».
Але, одночасно, одним із неоціненних скарбів
римських інституцій, за словами Святішого Отця, є те, що прибуваючи сюди з різних
країн, викладачі і студенти приносять з собою «різноманітність своїх Церков і своїх
культур», що дає «цінну нагоду для зростання у вірі та для відкритості умів і сердець
на горизонти католицькості».
«Іншим аспектом, яким я хотів поділитися з вами,
– вів далі Папа – є взаємини між навчанням та духовним життям. Ваші інтелектуальні
зусилля, в навчанні та дослідженнях, чи в ширшому формуванні, будуть настільки плідними
та ефективними, наскільки надихатимуться любов’ю до Христа і до Церкви, наскільки
постійнішим та гармонійнішим буде зв’язок між навчання та молитвою».
За словами
Наступника святого Петра, одним з викликів нашого часу є вміти передавати знання,
супроводжуючи його ключем до життєвого розуміння, а не просто, як набір непов’язаних
між собою відомостей. Існує необхідність у «справжній євангельській герменевтиці»,
щоб краще зрозуміти життя, світ і людину. «Філософія та теологія дають змогу здобути
переконання, які структуризують та скріплюють розум і просвітлюють волю, але все це
буде плідним лише тоді, коли це здійснювати з відкритим мисленням та навколішках»,
– зауважив Святіший Отець, додаючи, що «богослов, який не молиться і не адорує Бога»
потопає «у найогиднішій самозакоханості».
Далі Глава Католицької Церкви пригадав,
що цілі навчання у кожному Папському університеті, є церковними. «Дослідження та навчання
повинні інтегруватися з особистим та спільнотним життям, з місійним зобов’язанням,
з братньою любов’ю та взаємоділенням з бідними, з дбанням про внутрішнє життя та взаємини
з Господом Богом. Ваші інститути, – підкреслив Святіший Отець, – не є верстатами з
виробництва богословів та філософів, вони є спільнотами, в яких зростається, а зростання
відбувається в родині».